Часто при зварюванні електродом виникають різноманітні проблеми. Начебто й струм навчився підбирати правильно, і діаметр електродів згідно з товщиною металу, а ні, все одно, зварювання не виходить, бо треба.
Найбільшою проблемою виявляється шлак, який застигає у металі, прямо посередині шва. В результаті заготівля розвалюється на місці, немає абсолютно ніякої міцності з’єднання, не кажучи вже про можливість його подальшого використання.
Виникає така проблема з різних причин, справа може бути в зварювальному струмі, а точніше його заниженому значенні, електродах, що відволожилися, а також, через невміння зварювальника відрізняти шлак від металу і виганяти його зі зварювальної ванни. Нижче ми розглянемо основні причини, через які шлак залишається центром зварного шва, а метал розтікається по краях.
Шлак усередині, а метал по краях — що робити?
Негарно, неміцно і ненадійно – так можна охарактеризувати зварне з’єднання з великим включенням шлаку. Зрозуміло, що таку роботу не прийме замовник, та й варити для себе, таким чином, є блюзнірством. Тому в першу чергу потрібно зробити все, щоб унеможливити застигання шлаку в зварювальній ванні.
Основна проблема пов’язана із непроварами. У кількох точках метал прихоплюється, і начебто заготовки тримаються, але все це не те, що треба. Більшість, у разі, утворює непровар, тобто, метал не сплавився і з’єднався, як належить.
Непровари виникають найчастіше з вини самого зварювальника. Висока швидкість руху електрода під час зварювання, довга дуга. Щоб унеможливити непровари металу, не потрібно поспішати. Слід витримувати лише коротку дугу довжиною до 3 мм.
Також, не слід боятися пропалити метал, навіть якщо мова йде про зварювання тонкостінних виробів, профільної труби і т. д. Багато зварювальників-початківців, якраз і припускаються такої помилки. Вони бояться пропалити метал, швидко відводять електрод від тонкої заготовки, внаслідок чого метал не прогрівається остаточно.
Помилки через неправильне розташування електрода
Часто помилки допускаються і через неправильне розташування електрода по відношенню до заготовок. Якщо зварюється товстий і тонкий метал, розпалювати електрод потрібно починати на товстому металі, поступово переносячи наплавлений метал на тонкостінну заготовку.
Наприклад, коли приварюється профільна труба до стовпчика, то розпалювати електрод потрібно починати від стовпа, який має велику товщину стінки. Таким чином, ставиться перша перемичка, з якої потім і починатиметься зварювальний шов.
Діяти потрібно так:
- Спочатку електрод розпалюється на товстому металі;
- У міру прогрівання метал переноситься на тонку заготовку, утворюючи перемичку (прихватку);
- Після цього слід точково наплавляти метал, взаємодіючи електродом із перемичкою.
Якщо все зробити правильно на початку зварювання, то про проблеми з непроварами можна забути. При цьому важливо стежити за швидкістю переміщення електрода, і досить різко відводити його від металу, щоб не виникало надмірно довжиною зварювальної дуги.