Зварювальні електроди поділяються на два типи, які вважаються основними і можуть бути плавкими та неплавкими. Серед неплавких електродів виділяються досить популярні нині графітові електроди.
Вони не застосовуються в побуті, оскільки технології, в яких вони можуть бути задіяні, застосовуються рідко. Графітові зварювальні електроди мають великий асортимент, який дозволяє вибирати продукцію, виходячи з вимог сфери використання.
Висока якість продукції дозволяє використовувати їх у таких серйозних галузях як суднобудівне, металургійне, ливарне виробництво та інші. Сьогодні користується популярністю зварювання графітовими електродами мідних закінчень проводів.
До цього дана процедура проводилася методом паяння, але зварювальний процес вийшов значно легшим. Він не потребує застосування зварювального процесу флюсів та припоїв, але при цьому виходить створити більш надійний контакт.
ПЛЮСИ І МІНУСИ
Звернімо увагу на наявні позитивні та негативні сторони.
Переваги:
- електроди з графіту отримали досить високу стійкість до дії електрики,
- завдяки хорошій електропровідності забезпечується невелика витрата матеріалу,
- високі температури не дають окиснення, що продовжує термін їх експлуатації,
- графітові електроди встановлюються на звичайні утримувачі.
Недоліки:
- робляться вузькоспеціалізованими тому для різних видів операцій необхідно підбирати електроди, які можуть мати різноманітні форми наконечника,
- під час робіт відбувається насичення оброблюваного матеріалу вуглецем,
- неможливо проводити з’єднання тонких деталей так як діаметр електрода не може бути менше 6 мм, що викликає утруднення в роботі.
СКЛАД І ВЛАСТИВОСТІ ЕЛЕКТРОДІВ З ГРАФІТУ
Конструктивно електрод поділений на дві окремі ділянки, між якими розташований прошарок порошкоподібного алюмінію. Ключовим елементом є пресоване вугілля, що впливає підвищення частки вуглецю у складі сполуки.
Склад стрижнів прямо впливає на робочі показники, які набуває. Найбільш значущі їх визначаються як величина канавки, шар матеріалу, який зрізається і робоча величина струму.
ПОПУЛЯРНІ МАРКИ
Сучасна продукція графітових електродів набула великого поширення, оскільки дозволяє самостійно проводити роботу. Випускаються такі види:
- ЕГ – графітовий електрод. Їх застосування обмежується роботами, щільність струму яких трохи більше 25 А/см2. Деякі виробництва укомплектують їх ніпелями. Найбільшого застосування отримали при використанні електродугових печей. З найбільш популярних виділяються ЕГ1 та ЕГ2, відрізняються лише за параметром питомого опору.
- ЕГС – ЕГ спеціальний. Основне застосування – це електродугові печі, у рудних термічних конструкціях та обладнання для рафінування.
- ЕГП – графітовий електрод просочений. Використовується в основному при різанні. Крім того, для покращення зварювального ефекту має додаткове просочення за допомогою пеку. Знайшов своє застосування на підприємствах ливарної промисловості, у феросплавних печах та обладнання електродугового зварювання.
- ЕГСП – електрод графітовий спеціальний просочений. Діаметр електрода визначає його параметр питомого опору. Відомі моделі – ЕГСП1 та ЕГСП2.
ВІДМІННОСТІ ВУГІЛЬНОГО ВІД ГРАФИТОВОГО ЕЛЕКТРОДУ
Замість післямови розберемося, у чому існує різниця між використанням вугільного та графітового електрода. Перше, на що варто звернути увагу, це велика практичність та універсальність графітового при зварюванні провідних з’єднань.
Вони легше обробляються і стають гнучкішими. Але в той же час вугільні отримали більше запасу міцності та стійкості. Хоча більш високий опір позначилося зниження електропровідності.
Щоб використовувати вугільні електроди, потрібно встановлювати додатково спеціальну конструкцію тримача, що може утруднити зварювальний процес. Вугільні електроди випускають чорного кольору, а графітові сірого.