Професія електрозварник ручного зварювання вважається особливо шкідливим і особливо важким. Віднесення цієї діяльності до вищезгаданих категорій відбувається строго у встановленому законодавством порядку і обумовлено тими або іншими вимогами як до оформлення документів при прийнятті співробітника на роботу, так і до здійснення дій при виході працівника на пенсію.
Треба запам’ятати, що найменування усіх професій встановлені в спеціальному довіднику: “Єдиний тарифно-кваліфікаційний довідник робіт і професій робітників” (далі-Довідник; ЕТКС). Цей акт, поширюваний на невизначене коло осіб, містить закритий перелік робіт і професій робітників. Це означає, що прийняти співробітника-зварювальника можна тільки по тій професії і на ту роботу, найменування яких є в довіднику. Інших назв в трудовій книжці співробітника бути не повинно. Код професії “зварювальник ручного дугового зварювання” встановлений в ОКПДТР.
Постановою Уряду України від31.10.2002 N787 встановлене, що довідник існує для:
Сьогодні на території України діють72 випуски Довідника, а також “Загальні стани”. Ділення на випуски відбувається залежно від напрямів діяльності виробництва і видів робіт. Таким чином, аналогічна назва професії може зустрічатися в декількох випусках. Проте зміст прав, обов’язків і відповідальності тієї або іншої професії розрізнятиметься залежно від того, в якому випуску вона міститься (наприклад, електрогазозварник, електрозварник ручного зварювання, зварювальник ручного дугового зварювання, зварювальник на машинах контактного (пресовою) зварювання, електрозварник ручного і частково механізованого зварювання).
Професія зварювальника ручного дугового зварювання, зварювальника в інших різних варіаціях міститься в наступних випусках ЕТКС :
Більшість найменувань професій зварювальників містяться в другому випуску довідника. Характеристику професії електрозварника ручного зварювання можна знайти в розділі “Зварювальні роботи”. Градація розрядів цієї професії розпочинається з другого і закінчується шостим. Для кожного розряду встановлені свої вимоги за характеристикою робіт, вимоги про те, що повинен знати співробітник; перераховані приклади робіт (наприклад, наплавлення отворів, шийок і ін.). На наш погляд копіювання повністю усіх текстів з довідника не має сенсу-кожна зацікавлена особа зможе без зусиль знайти потрібну інформацію по конкретному розряду в правових системах і ресурсах; доцільніше виявити відмінності між усіма розрядами цієї професії, а також викласти яким чином відбувається привласнення (підвищення) розряду електрозварника ручного зварювання.
Код професії “електрозварник ручного зварювання” встановлений в загальноукраїнському класифікаторові професій робітників. Код професії “електрозварник ручного зварювання”-19906.
В цілях уніфікації вимог до освіти за професією зварювальник (ручного і частково механізованого зварювання (наплавлення) затверджений Федеральний державний освітній стандарт середнього професійного утворення (фгос по вищезгаданій професії).
Чим відрізняються професії електрозварника ручного зварювання залежно від розряду?
При привласненні чергового розряду мається на увазі, що працівник, що вже має певний рівень кваліфікації, досяг такого рівня професіоналізму і досвіду, щоб освоїти новий обсяг знань по процесу зварювання, і здатний виконати більший об’єм прикладів зварювання. Тобто, характеристика кожного подальшого розряду не виключає характеристику попереднього, а доповнює її.
З привласненням кожного подальшого розряду електрозварник ручного зварювання повинен уміти виконувати все більшу кількість робіт по зварюванню, знати все більше теоретичної інформації, пов’язаної з цим видом діяльності.
Як відбувається привласнення чергового розряду працівникові і атестація персоналу по зварювальному виробництву?
Привласнення і підвищення розряду
Передусім варто відмітити, що дуже багато хто плутає привласнення і підвищення розряду з процесом проведення атестації працівника. Ці поняття існують окремо один від одного.
Привласнення або підвищення чергового розряду здійснюється шляхом проведення теоретичного і практичного іспитів, головна мета якого-визначити відповідність отриманих і наявних знань можливому для отримання кваліфікаційному розряду. До моменту проведення іспиту, безпосередній керівник електрозварника складає йому програму для підготовки і навчання. Іспит приймає тарифно-кваліфікаційна комісія в організації, за результатами якого оформляється протокол зборів, що містить результати іспиту : про привласнення або підвищення кваліфікаційного розряду працівникові (у разі успішної здачі іспиту). Відомості про привласнення (підвищенні) розряду в обов’язковому порядку вносяться в трудову книжку працівника на підставі відповідного наказу відділу кадрів організації.
Атестація фахівців зварювального виробництва
Атестація фахівців зварювального виробництва проводиться, щоб встановити відповідність їх рівня знань і практичного досвіду стандартам; зазвичай виділяють4 таких рівня:
- Перший-атестований зварювальник;
- Другий-атестований майстер-зварювальник;
- Третій-атестований технолог-зварювальник;
- Четвертий-атестований інженер-зварювальник.
Атестація фахівців зварювання існує окремо від системи привласнення і підвищення кваліфікаційних розрядів, тобто, якщо після атестації фахівцеві присвоїли який-небудь з вищезгаданих рівнів, то це жодним способом не позначається на його розряді.
У України існує перелік державних органів і організацій, що здійснюють атестацію зварювальних фахівців спеціально для трудової діяльності на об’єктах, підконтрольних Держміськтехнагляду України :
- Держміськтехнагляд України;
- Національний атестаційний комітет із зварювального виробництва;
- головні атестаційні центри;
- атестаційні центри;
- атестаційні пункти.
Кожна організація наділена своїми індивідуальними повноваженнями у сфері атестації зварювального персоналу.
Існує декілька видів атестацій :
- первинна (проводиться за відсутності будь-якого рівня атестації);
- періодична (проводиться в цілях продовження терміну дії атестаційних посвідчень);
- позачергова (проводиться після усунення зварювальника від роботи перед здійсненням допуску знову).
Правила атестації зварювальників і фахівців зварювального виробництва затверджені Постановою Федерального гірського і промислового нагляду України від30 жовтня1998 р. N63.
Атестація фахівців може робиться не лише держ. органами і організаціями, а також і іншими комерційними структурами на платній основі. У галузі зварювальної праці дуже важливий професіоналізм співробітників, на сьогодні ця спеціальність поширена і затребувана. Тому існують різні приватні учбові центри, що кваліфікуються на проведенні атестації зварювальників різних видів і рівнів.
Пенсійне забезпечення для фахівців зварювальних робіт
Для роботи з шкідливими умовами праці, трудовим законодавством передбачений ряд пільг, серед яких первинне значення займає пільгова пенсія.
Пільгове пенсійне забезпечення-це можливість зварювальника вийти на пенсію раніше загальновстановленого законом терміну. Це право закріплене в статті30 ФЗ28.12.2013 N400-ФЗ (ред. від19.12.2016) “Про страхові пенсії” (з ізм. і доп., вступ. у силу з01.01.2017).
Для фахівців зварювального виробництва особливості пенсійного забезпечення встановлені в Списку номер2, затвердженому Постановою Радміну СРСР від22.08.1956 N1173. Цей список містить перелік виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, зайнятість в яких надає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах. Спочатку цей список не конкретизував кожну окрему категорію зварювальника, це було зроблено шляхом прийняття Постанови Кабінету Міністрів СРСР від26.01.1991. Воно ввело конкретизацію на спосіб зварювання :
- електрозварники ручного зварювання;
- електрозварники на автоматичних і напівавтоматичних машинах, зайняті зварюванням в середовищі вуглекислого газу, на роботах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче3 класи небезпеки, а також на напівавтоматичних машинах.
Посадова/робоча інструкція для фахівців зварювального виробництва
Цей документ для подібних професій є мало не найважливішим документом в організації. Ознайомити під розпис співробітника з ним треба при прийомі або переведенні на інший роботові до початку фактичного виконання ним своїх посадових обов’язків. Працівник повинен знати, які у нього права, обов’язки і за які дії виникне той або інший вид правової відповідальності.
Посадова (робоча) інструкція електрогазозварника, як і посадова інструкція електрозварника ручного зварювання, має бути затверджена керівником або особою, що виконує його обов’язки, і містити наступні основні блоки інформації :
- загальні стани, що містять вимоги до рівня освіти працівника; порядку призначення його на посаду, звільнення з посади; до безпосереднього керівника у працівника;
- розділ “повинен знати”, який містить відомості, якими повинен володіти фахівець того або іншого розряду;
- розділ “функціональні обов’язки”;
- розділ з вказівкою прав працівника;
- розділ про відповідальність;
- встановлення режиму робочого дня.
Таким чином, на кожен розряд професії в організації має бути затверджена посадова інструкція. Законодавство не встановлює типових форм або необхідних умов, які повинні міститися в інструкціях. Наймачеві надано право залежно від специфіки діяльності вибрати той необхідний об’єм прав, обов’язків і відповідальності, які характерні для відповідного виду виробництва. У цій справі слід спиратися на відомості, які вже встановлені нормативними актами. Наприклад, загальні для усіх права працівника передбачені Трудовим кодексом; те, що повинен знати зварювальник, вже вказане в ЕТКС і так далі.
Пам’ятаємо, що норми закону не підлягають зміні локальним нормативно-правовими актами конкретного підприємства.
Інструкція по охороні праці для електрозварника ручного зварювання
Інструкція по охороні праці існує в організації для певного виду робіт. Якщо на підприємстві здійснюється декілька видів діяльності-те для кожного має бути розроблена і затверджена інструкція по охороні праці для відповідної категорії персоналу.
Наймач повідомляє працівника до початку фактичного виконання своїх трудових обов’язків з інструкцією в спеціальному реєстраційному журналі. У журналі мають бути підписи особи, що проводила інструктаж і особи, що пройшла інструктаж. Інструкція має бути затверджена керівником юридичної особи, повинна містити візи необхідних посадовців.
Як правило, інструкція по охороні праці для електрозварника ручного зварювання повинна містити наступні відомості:
- перелік вимог, які потрібні для допуску фахівця до роботи (наприклад, наявність відмітки про перевірку знань в спеціальному документі);
- вимоги про необхідність проходити медичні огляди (з вказівкою конкретних термінів, періодичності);
- додаткові вимоги по проходженню ввідного інструктажу по охороні праці, ввідного інструктажу на робочому місці;
- вимоги до спецодягу і спецвзутті залежно від пори року; місця проведення зварювального процесу;
- перелік ситуацій, випадків, фактів, погодних умов, при яких забороняється проводити зварювальні роботи (наприклад, гроза, певна сила вітру і ін.)
- перелік відомостей, що визначають характер роботи залежно від стадії (до початку, в час і після роботи).
Інструкція може і повинна містити найбільш точні відомості стосовно безпеки виконання робіт залежно від особливостей сфери діяльності підприємства. Головне правило при здійсненні небезпечного і шкідливого виду зайнятості-будь-яку подію завжди легше попередити, ніж розбиратися з наслідками.
Інші особливості найму фахівця із зварювання
Електрозварникові ручного зварювання згідно статті92 Трудового кодексу України встановлена скорочена тривалість робочого часу-не більше36 годин в тиждень. Також згідно ст.117 ТК працівникам цієї професії покладена щорічна додаткова оплачувана відпустка, яка повинна складати не менше7 днів.
Вимоги по оформленню зварювальників у Білорусі
У Республіці Білорусь аналогічна нормативна база, що регламентує трудові і пов’язані з ними стосунки між наймачем співробітниками зварювальних професій. Білорусь також має випуск ЕТКС номер2 і в розділі “зварювальні роботи” визначена посада електрозварника ручного зварювання. Вимоги до інструкції по охороні праці і посадовим інструкціям аналогічні українським. Атестація цієї професії також проводиться як держ. органами і організаціями, так і приватними комерційними компаніями. Трудовим кодексом Республіки Білорусь також передбачає достроковий вихід на пенсію працівникам, зайнятим на шкідливих умовах праці, додаткові дні відпустки і скорочений робочий тиждень. Відмінність лише в тому, що ці питання встановлені в інших нормативних актах, виданих білоруськими державними органами.