Чому олово не прилипає до паяльника і не плавиться
Якщо олово не прилипає до жалю паяльника, то багато хто чомусь починає думати, що їм трапився неякісний або бракований інструмент. Насправді проблема полягає в інших причинах.
Часто це або невідповідний припій, який призначений для високотемпературного паяння, або відсутність лудіння жала. Також причиною можуть бути помилки самого пайовика при виконанні робіт.
Наприклад, коли паяльник залишається без нагляду та сильно перегрівається. Внаслідок цього флюс вигоряє, а мідь починає швидко окислюватися. На жалі паяльника утворюється нагар, до якого припій ніколи не прилипне.
Поради при роботі з паяльником
Завдяки цим порадам зникнуть основні проблеми у паянні:
- Ніколи не слід перегрівати паяльник і залишати його увімкненим у мережу без роботи;
- Завжди потрібно змочувати жало паяльника каніфоллю. Шар каніфолі не дає міді окислитися, а жалу вигоріти;
- Після паяння рекомендується витирати жало паяльника об дерев’яний брусок. Так можна легко позбутися слідів флюсу з припоєм, а також утвореного нагару в процесі паяння.
Таким чином, дотримуючись всіх вищеперелічених порад, можна позбавити себе багатьох проблем при роботі з електричним паяльником. Ну а якщо жало вже встигло обгоріти на повітрі і покритися оксидною плівкою, то нічого іншого не залишається, як наново здійснити лудіння паяльника.
Правильне лудіння жала паяльника
Отже, лудіння паяльника, це покриття мідного жала найтоншим шаром олова. Лудити потрібно не тільки жало паяльника, а й самі деталі перед паянням. Процес цей нескладний і робиться він лише за кілька кроків.
Насамперед потрібно механічним шляхом видалити нагар з жала паяльника, щоб дістатися мідної поверхні. Для цього можна використовувати дрібнозернистий наждачний папір або тоненький напилок. Важливо при зачистці жала залишати рівну і гладку поверхню, без глибоких борозен і подряпин.
Після механічної очистки потрібно обов’язково нанести на поверхню жала каніфоль. Якщо використовується тверда соснова каніфоль, то жало потрібно розігрівати в ній, а не чекати, поки паяльник прогріється. Якщо для лудіння жала паяльника використовується рідкий флюс, то його слід наносити за допомогою невеликого пензлика.
Зануривши жало паяльника в каніфоль і дочекавшись доки вона розплавиться, потрібно доторкнутися до припою. Як правило, якщо поверхня жала добре зачищена і рясно змащена каніфоллю, олово відразу розплавиться, розтечеться і добре прилипне до поверхні. Можна злегка розтерти припій про дощечку чи металеву поверхню.
Якщо паяльник опромінений правильно, то припій не стікає і не тримається на поверхні жала краплями. При піднесенні наконечника до заготівлі олово добре відокремлюється і не стікає бризками вниз.