Правила паяння сталі
Якщо хтось не знає, то вироби зі сталі можна не тільки зварювати, а й паяти. Однак на відміну від паяння міді та алюмінію, паяння сталі має свої особливості.
Найбільш просто пайці піддається низьколегована сталь, що багато в чому зумовлено її характеристиками та складом. На поверхні виробів із низьколегованої сталі не така міцна плівка оксидів, яка може бути усунена за допомогою звичайного флюсу.
А ось паяти конструктивну сталь, вже складніше, за рахунок того, що в її складі міститься хром, як легуюча добавка. Наявність хрому сталі значно ускладнює пайку деталей з неї, і вимагає використання особливих припоїв.
Чим краще паяти вироби зі сталі
Відразу треба обмовитися і сказати про те, що паяти сталь можна і оловом. Однак якщо ми хочемо отримати досить міцне та надійне з’єднання, то переважно використовувати тугоплавкі припої із вмістом срібла та міді.
При використанні таких припоїв сталь спаюється досить за високої температури, починаючи від 450 градусів. Тому використання звичайного 100 ватного паяльника для цього тут не зовсім доцільно. В основному застосовуються газові пальники.
Також слід знати, що флюси для паяння бувають різні. Одні вимагають змивання водою з милом, інші немає. Змивати треба обов’язково флюси на основі соляної та ортофосфорної кислоти.
Як паяти сталь звичайним оловом
Паяння стали звичайним оловом можливе з використанням ортофосфорної кислоти як флюс. Обов’язково після паяння слід змити водою флюс. Це головна умова при використанні кислот як активних флюсів при паянні металів.
Перед тим як піддавати метал лудіння, з його поверхні потрібно повністю зняти всі забруднення, у тому числі іржу та сліди олій. Для виконання цієї роботи можна скористатися шліфувальною шкіркою, сталевою щіткою або напилком.
Для ефективності можна обробити місця з іржею, перед паянням, спеціальним розчином-перетворювачем іржі. До речі, такі розчини також є і на основі ортофосфорної кислоти. Жирні плями із заготовок найкраще змиваються за допомогою лужного розчину або розчинника.
Тільки після ретельної підготовки сталевих виробів можна наносити тонкий шар флюсу. Перед з’єднанням деталей зі сталі, якщо для паяння використовується олово, попередньо здійснюють лудіння заготовок.
Лудінням називається рівномірне змочування поверхні деталей, що спаюються, за допомогою розплавленого олова.
Після виконання лудіння деталі з’єднуються та надійно фіксуються у вибраному положенні. Потім вони ретельно прогріваються газовим пальником до температури, яка перевищуватиме температуру плавлення припою. Таким чином, відбувається паяння сталі.
При цьому розплавлений припій сам затікає в проміжок між заготовками і заповнює собою весь наявний простір. При охолодженні він утворює надійне та міцне з’єднання. Розплавлення основного металу у своїй немає.
Обов’язково, як і було сказано вище, після паяння сталі з оловом та ортофосфорною кислотою, потрібно змити всі сліди флюсу наприкінці.