Пайка – це свого роду мистецтво, в якому важливі досвід та знання. Тільки згодом приходять напрацювання, як лудити і чим паяти, щоб пайка не розвалилася на частини.
Поради, які зібрані в цій статті, покликані допомогти пайовикам-початківцям. З неї вони зможуть дізнатися і почерпнути багато корисної інформації, яка дозволить паяти легко.
Секрети паяння для початківців
Порада №1 – завжди стежте за чистотою жала паяльника. На кінці воно має бути завжди залужене. Якщо це не так, то припій не чіплятиметься.
Перш ніж почистити і залудити жало паяльника, використовуйте напильник. Спочатку злегка зачистіть напильником жало, а потім розігрійте паяльник до робочої температури.
Скористайтеся шматком каніфолі та олова для лудіння. Опускайте джало в каніфоль, а потім в олово, ніби втираючи його в джало. Іноді очищайте поверхню і проводьте операцію з лудіння заново.
Порада №2 — використовуйте для паяння лише відповідне обладнання. Зрозуміло, що паяти радіодеталі потрібно малопотужним паяльником, потужність якого становить не більше 25 Вт. Однак таким паяльником ви навряд чи зможете запаяти великі деталі. Для їх паяння використовуйте паяльник потужністю 60-100 Ватт.
Порада №3 — для роботи з радіодеталями використовуйте лише легкосплавні припої і тверду каніфоль. Допускається застосовувати каніфоль розчинену в спирті (рідкий флюс), але в жодному разі не кислотні флюси з вмістом хлористого цинку. Активні флюси здатні роз’їдати висновки радіодеталей.
Порада №4 — ніколи не залишайте паяльник, що включений до мережі, з сухим жалом. Після розігріву паяльника обов’язково опустіть його жало у тверду каніфоль. У такому випадку поверхня жала паяльника не окислюватиметься, тому процес чищення і лудіння можна буде здійснювати не так часто.
Порада №5 — не перевищуйте час паяння деяких радіодеталей. Існують звані «граничні температури» деяких електронних компонентів. Тут важливо дотримуватися не лише температурного режиму, а й часу нагрівання припою.
Деякі інтегральні мікросхеми та польові транзистори просто не терплять перегріву і виходять внаслідок цього з ладу. Паяти такі радіодеталі потрібно протягом не більше 5-10 секунд.
Паяння з аспірином
Порада №6 — якщо потрібно паяти дроти з емальованою ізоляцією, то не потрібно зчищати емаль механічним шляхом. Просто використовуйте під час паяння для лудіння дротів аспірин. Візьміть і покладіть провід на таблетку аспірину, а потім легко залудіть його розігрітим паяльником.
Далі, коли емаль на дроті зруйнується, використовуйте як завжди каніфоль і олово, які допоможуть закріпити процес лудіння. Таким чином, вийде паяти дроти набагато швидше та ефективніше.
Порада №7 — саморобний флюс із нашатирю та гліцерину допоможе спаяти практично все те, з чим не здатна впоратися соснова каніфоль. Крім того, при використанні нашатирного флюсу не залишається слідів бруду на паяльнику.
Отже, щоб зробити саморобний флюс, візьміть гліцерин і додайте в нього трохи нашатиря. Після розчинення нашатирю – флюс для паяння готовий. Паяти їм набагато зручніше, оскільки він не має тих недоліків, які притаманні каніфолі.
Також, флюс з нашатирю та гліцерину дуже ефективний при паянні плат. Облужене місце з його використанням виходить ідеальним, а місця з’єднання деталей не розплавляються. Видаляти саморобний флюс із плати також легко та просто. Зробити це можна за допомогою змоченої ватки в спирті або одеколоні.