До жалу паяльника не прилипає припій? Настав час залудити паяльник!
Ситуація, коли розплавлений припій не хоче прилипати до жалу паяльника, знайома, мабуть, кожному радіоаматору-початківцю. Щоразу неслухняний шматочок припою скочується з розпеченого жала відразу після захоплення. А про те, щоб донести його до місця паяння на заготівлі, не може бути й мови.
Не розуміючи причин чергової невдачі, виконати заплановану операцію просто неможливо. Спроби замінити інструмент також не завжди призводять до потрібного результату. Що робити? Виявляється, для безпроблемного паяння достатньо правильно обробити паяльник.
Про те, як заблудити жало паяльника ви і зможете дізнатися в цій статті «Довідник зварника – Zvarka.info»
Чому до паяльника не прилипає олово?
Причин скочування припою з паяльника небагато, а, точніше, їх лише дві. Перша – брудне жало, друга – окисна плівка. Усунення обох проблем дає можливість повноцінного паяння.
Найпоширенішим для паяння в домашніх умовах є олов’яно-свинцевий припій(ПОС) з температурою плавлення від 190 до 300°C. Як правило, для паяльних робіт цього достатньо. Якщо допустити сильніший розігрів паяльника, то припій та флюс елементарно згорять, а продукти горіння прилипнуть до жалу.
Найчастіше жало паяльника виготовляється з міді, яка окислюється за підвищених температур. Саме через плівку оксиду міді, що покриває поверхню жала, до нього не прилипає припій.
Як залудити паяльник з мідним жалом
Насамперед жало інструменту слід залудити, адже саме необлужений метал, покритий оксидною плівкою, і не може утримати.припій. Що таке лудіння, знають усі, хто хоч раз займався пайкою. Це нанесення на поверхню металу тонкого шару олова.
Спочатку жало холодного паяльника ретельно очищають від оксиду міді, використовуючи напильник або наждачний папір. При цьому слід видалити навіть найдрібніші подряпини та борозенки. Потім його поверхню покривають флюсом. Рідкий склад швидко наносять за допомогою пензлика або плоскої лопатки.
Якщо як флюс використовується каніфоль паяльник включається в мережу і повільно занурюється в тверду каніфоль. Щоб на повітрі знову не сталося окиснення, чекати, коли інструмент нагріється не потрібно.
Після нагрівання паяльника до необхідної температури потрібно потерти його жало про припій. При цьому не можна допускати, щоб інструмент перегрівся. Якісно опромінене жало відмінно тримає припій, який рівним шаром покриває мідний наконечник і вільно переміщається на заготівлю під час роботи.
Коли паяльник із «вічним жалом»
Так називають інструмент із наконечником, який покритий нікелем. Як не дивно, але нікелеве покриття з часом починає погано тримати припій і його також доведеться лудити. Звичайно, зчищати забруднення напилком у цьому випадку не потрібно. Нагар знімають із підігрітого паяльника вологою, складеною в кілька шарів, тканиною.
Потім відразу ж опускають наконечник у ємність з каніфоллю, куди попередньо поклали припій. Каніфоль розплавляють навколо шматочка припою, і коли той втопиться в рідкому розплавленому складі, до нього торкаються жалом паяльника. Припій миттєво покриває його поверхню.
Щоб уникнути зайвих робіт з лудіння, фахівці радять стежити за температурою нагріву.