Вчимося варити за 10 кроків – практичне керівництво
У своєму будинку обійтися без зварювання дуже складно – постійно треба щось заварити. Бігати щоразу за допомогою до сусіда незручно, та ще й сусіди бувають різними.
Тому багато хто сьогодні хоче навчитися варити. Благо у продажу з’явилися мобільні та зручні в роботі зварювальні інвертори, вчитися зварюванню, на яких дуже просто.
Інвертори обладнані спеціальними функціями, які не дають зварювальній дузі згаснути (Форсаж дуги) та прилипати електроду (функція Антизалипання). У цьому огляді “Довідник зварника – Zvarka.info” ми намагатимемося провести вас від початку до кінця, що дозволить зварити свою першу заготівлю самостійно.
10 кроків електрозварювальника
Крок перший– екіпірування та підготовка до зварювання. Маска, щільний одяг та високе взуття, жодних капців. На руках мають бути рукавички, а по-хорошому зварювальні краги. Якщо вже й використовуєте подовжувачі, то не полінуйтеся їх повністю розмотати.
Крок другий– Очищення металу. Підготовка металу перед зварюванням дуже важливий та відповідальний крок. Іржа, бітум або фарба на поверхні ускладнять розпалювання та горіння електрода. Тому перед зварюванням металу кромки заготовок ретельно очищаємо від будь-яких забруднень за допомогою болгарки та щітки по металу.
Крок третій– Вибір електродів і сила струму. Електроди для зварювання потрібно вибирати, відштовхуючись від товщини металу, що зварюється. Чим товстіший метал, тим більше діаметр електрода потрібно вибирати. Ось зручна таблиця, яка допоможе визначитися з діаметром електродів залежно від товщини заготовок, що зварюються.
Здійснивши вибір електродів для зварювання, визначається з потрібною силою струму. Якщо пропустити цей крок, то електрод пропалюватиме метал чи навпаки, погано його проплавлятиме. Це одна з найпоширеніших помилок зварювальників-початківців. При підборі зварювального струму обов’язково враховуємо робочу напругу мережі, вона має бути в межах норми.
Крок четвертий– Підключення інвертора. Тут усе відносно просто, хоч і є свої нюанси. Якщо ви збираєтеся варити тонкий метал, то приєднайте тримак з електродом до плюсу інвертора, а при зварюванні товстого металу, навпаки.
Крок п’ятий– Підпал дуги. Ось і настав час варити. Щоб запалити дугу, піднесіть електрод до поверхні металу і стукніть кінчиком по ньому, відразу ж відвівши електрод вгору. Набагато простіше розпалити зварювальну дугу не постукуванням, а легким чорком убік. При цьому електрод прогріється, що спростить зварювання надалі.
Крок шостий– Довжина дуги. У той момент, коли зварювальна дуга спалахнула, її потрібно встигнути зберегти, щоб не згасла. Для цього кінчик електрода потрібно навчитися утримувати над металом, якомога ближче, на відстані не більше 3 мм. У такому разі дуга стабільно горітиме, а метал добре плавиться.
Крок сьомий– Рух електродом. Навчилися утримувати стабільну дугу, добре, можна починати вести електрод та зварювати метали. Під час цього процесу потрібно здійснювати коливальні рухи електродом з боку на бік, щоб захоплювати метали і змішувати їх, тим самим зварюючи заготівлю.
Крок восьмий– Розрив дуги та заварка кратера. Щоб завершити зварювання, поверніться на кілька міліметрів назад та різко підніміть електрод вгору.
Крок дев’ятий– Дайте заготівлі охолонути. Не слід відразу ж вистачати заготівлю, можна обпектися. До того ж, розжарений шлак та окалини дуже небезпечні в цей момент. Дайте заготівлі трохи охолонути.
Крок десятий– Видалення шлаку. Щоб оцінити якість зварного з’єднання, потрібно збити кірку шлаку поверх нього. Для цього використовуйте загострений молоточок або зубило, яким було б зручно підлізти в важкодоступні місця зварного з’єднання.