Як варити нержавіючу сталь без напівавтомата

Завдяки високим антикорозійним властивостям нержавіюча сталь застосовується повсюдно, починаючи від промислових ємностей і закінчуючи побутовою тарою. Часто нержавіюча сталь використовується для виробництва трубопроводів, які мають довгий термін експлуатації.

Незважаючи на це, згодом може знадобитися ремонт нержавіючих виробів у домашніх умовах. Для цих цілей найчастіше застосовуються напівавтомати, які дають можливість з «ювелірним» підходом підійти до ремонту нержавіючих виробів, оскільки нержавіюча сталь боїться сильних перегрівань.

Але що робити, якщо під рукою немає напівавтомата, а є звичайний інвертор для ручного дугового зварювання? Як заварити нержавіючу сталь електродом, а головне, яким?

Як варити нержавійку зварювальним інвертором

Для зварювання нержавіючої сталі використовуються спеціальні електроди, які за своїм складом найбільше підходять до нержавіючої сталі. Якщо варити нержавіючу невідповідними для цього електродами, то взаємодія основного металу з розплавленим буде низьким, що загрожує появою різних дефектів.

Плюс до всього, таке зварне з’єднання з часом почне іржавіти, що призведе до виникнення більш глибокої корозії. Для зварювання нержавіючої сталі популярні такі марки електродів, як ЦЛ-11 та НЖ-13. Дані електроди мають спеціальне покриття, яке надійно ізолює зварювальну ванну і тим самим запобігає міжкристалітній корозії шва.

Нерідко зварювання нержавіючої сталі здійснюється і вольфрамовими електродами, що не плавляться. Однак для зварювання електродами, що не плавляться, знадобиться напівавтомат, так як подібне зварювання здійснюється строго в середовищі захисного газу. Ну а оскільки у нас під рукою не виявилося напівавтоматичного зварювання, то варити нержавіючу сталь ми будемо електродами, найбільш підходящими для цих цілей.

Що включає в себе технологія зварювання нержавіючої сталі електродами?

Зварювання нержавіючої сталі дуже відрізняється від зварювання звичайної сталі. Внаслідок цього багато хто боїться здійснювати цей зварювальний процес звичайним інвертором. Однак якщо зробити все правильно, то складність зварювання нержавіючої сталі не більш ніж перебільшена.

Процес зварювання нержавіючої сталі включає наступні етапи:

• Очищення металу від забруднень та фарби, які потрапивши у зварювальну ванну, спричинять появу піни;
• Обробку кромок, тільки в тому випадку, коли товщина металу, що зварюється, більше 4 мм. Для цих цілей робиться гострий скіс кромок з подальшим їх з’єднанням. Зазор між елементами має бути близько 1 мм. При зварюванні тонкої нержавіючої сталі зазори не робляться;
• Прогрів нержавіючих деталей перед зварюванням. Знову, тільки в тому випадку, якщо їх товщина становить 7 і більше міліметрів. Прогрів нержавіючої сталі перед зварюванням дозволить не допустити різкого перепаду температур, що може призвести до деформації металу;
• Спочатку деталі прихоплюються короткими швами і лише потім налагоджується основний шов. Кут нахилу електрода при зварюванні нержавіючої сталі повинен бути не більше 60 градусів.
• Вести електрод при зварюванні нержавіючої сталі потрібно швидше, ніж при зварюванні звичайних сталевих виробів. Пов’язано це з тим, що нержавіюча сталь не терпить перегрівань.

Основна відмінність зварювання нержавіючої сталі від звичайної сталі в тому, що зварювальна ванна тут занадто густа, а процес формування шва, багато в чому чимось нагадує ліплення пластиліну. Розплавлений метал настільки густий, що він ніби вдавлюється у зварювальну ванну кінцем електрода, формуючи цим зварне з’єднання.

Одне з найголовніших правил при зварюванні нержавіючої сталі полягає в тому, що після завершення зварювальних робіт метал не можна охолоджувати, поливаючи водою. Зварному з’єднанню потрібно дати охолонути самостійно, інакше це призведе до появи численних дефектів і тріщин.