Пайка заліза оловом

Процес паяння заліза оловом не змінює кристалічну структуру металу. Тому частини, що з’єднуються, мають такі ж технічні характеристики, як і після паяння.

Що стосується міцності такого з’єднання, воно виходить досить міцним і надійним, хоч тут все багато в чому залежить від технології паяння і виду припою, що використовується.

Як паяти залізо оловом? Що використовувати для паяння металевих листів та виробів?

Технології паяння заліза оловом

Найпоширенішими є три технології з використанням наступного обладнання:

• Паяння заліза паяльником та м’яким припоєм на свинцевій основі;
• Паяльною лампою або газовим пальником та твердим оловом;
• Електричне паяння заліза.

Перший спосіб паяння заліза свинцевим припоєм використовується для ремонту металевих виробів, які під час експлуатації піддаватися занадто великим навантаженням. Другий спосіб паяння пов’язаний з лудінням заліза оловом з флюсом і подальшим його з’єднанням.

Третій спосіб з’єднання металу застосовується переважно на промислових об’єктах. Тут для електричного паяння заліза використовується спеціальне обладнання.

Чим паяти залізо

Для паяння заліза в домашніх умовах знадобляться олов’яний припій з невеликим вмістом олова, наприклад, ПОС-40, активний флюс, шило та паяльник. При паянні металу флюс виступає в ролі окислювача та розчинника, захищаючи зону паяння від оксидів.

Для цих цілей можна застосовувати як активні флюси, так і каніфоль, а також хлористий цинк, соляну та борну кислоту. При паянні заліза з використанням активних флюсів та кислот, обов’язково потрібно дотримуватись техніки безпеки. Мати добре провітрюване приміщення, а також захищати шкіру та очі від впливу хімічно шкідливих речовин.

Що стосується обладнання для паяння заліза, то потрібний досить потужний паяльник, понад 60 Ватт. Також можна використовувати паяльну лампу або газовий пальник.

Послідовність дій при паянні заліза

Паяння заліза оловом полягає в наступних діях:

• Спочатку зона спаювання деталей очищається від забруднень. Для зачистки можна використовувати шматки дрібнозернистого наждакового паперу;
• Потім за допомогою пензлика на поверхню металу наноситься флюс;
• Далі зона паяння нагрівається паяльником, після чого підноситься олово і здійснюється лудіння;
• Після лудіння відбувається безпосереднє спаювання деталей;
• Зона паяння у місцях стику очищається бензином.

Слід знати, що якщо виробляється пайка оцинковки, то не можна використовувати припої з великим вмістом сурми. Вся справа в тому, що сурма здатна вступати в реакцію з цинком, а це значно погіршує міцність отриманої сполуки.

Для паяння оцинкування найкраще використовувати флюси на основі хлористого цинку та борної кислоти. Ну а якщо вироби перепаюються, тобто, якщо вони мають лудіння вже із заводу, то для їхнього подальшого спаювання можна використовувати звичайну каніфоль.