Як паяти нержавіючу сталь

Паяти нержавіючу сталь непросто. Але в той же час, знаючи особливості сплавів, порядок процесу та вміючи правильно підібрати інструменти та витратні матеріали, можна уникнути багатьох помилок у процесі з’єднання деталей.

Нержавіюча сталь – це ціла група сплавів, основними складовими яких є залізо та вуглець. Для надання додаткових антикорозійних якостей, сплав вводять різні легуючі метали.

Це можуть бути хром, нікель, молібден, титан, фосфор, сірка та ніобій. Залежно від добавок змінюються властивості антикорозійного металу.

Вибираємо припій для паяння нержавіючої сталі

Для правильного вибору припою необхідно знати з чого складається сплав та умови паяння нержавіючої сталі. Коли не потрібно особливої міцності з’єднання, підходять м’які олов’яні припої. Найкращим із твердих варіантів фахівці вважають припої на основі срібла. Слід зазначити, що чисте срібло в пайці не використовується, його припойні склади завжди містять невелику кількість добавок: міді, нікелю, марганцю, цинку або кадмію.

Крім цього, існують мідні та нікелеві припої, але вони найчастіше використовуються у спеціальних умовах чи промисловому виробництві.

Вибираємо флюс

Процес паяння нержавіючої сталі, як і будь-яких інших металів, вимагає застосування флюсів. Оптимальним варіантом вважається бура, яку наносять на місце паяння, нагрівають до 850°C і додають припій. Після того, як роботи закінчені, залишки флюсової маси після закінчення процесу видаляють водою або обдувають місце паяння піском.

Для утворення надійного шва при паянні нержавіючої сталі як флюс використовують суміш соляної кислоти і хлористого цинку або ортофосфорну кислоту. Читайте докладніше про це на сайті «Довідник зварника – Zvarka.info».

Правила паяння нержавіючої сталі в домашніх умовах

Для паяння нержавіючої сталі в домашніх умовах застосовують паяльну або ортофосфорну кислоту і припої на основі олова. Потужність паяльника має бути менше 100Вт.

Виконують роботу у кілька послідовних етапів:

• Очищають кромки заготовок за допомогою наждачки або дрібнонасічного напилка.
• Проводять обслуговування кромок: обробляють флюсом поверхні, що з’єднуються і паяльником наносять розігрітий припій. Якщо олово не прилипає, процедуру слід повторити.
• Переходять безпосередньо до паяння.

Після закінчення процесу флюс змивається водою.

Паяння нержавіючої сталі з іншими металами

Спаювання нержавіючої сталі з іншими металами — складна процедура, що обумовлено різними температурними режимами плавлення. Найчастіше потрібно з’єднати конструкції з нержавіючої сталі та мідні або латунні заготовки.

Порядок паяння практично не відрізняється від традиційного, але використовувати в такому випадку краще пальник, оскільки слабопотужний паяльник не впорається з твердими мідно-фосфорними чи срібними припоями.

Припої для посуду з нержавіючої сталі

Так звані харчові припої не повинні містити таких токсичних металів, як сурма, кадмій, свинець. Зазвичай застосовується олово з додаванням цинку, вісмуту чи 10% міді. Технологія такої паяння має єдину особливість: виконувати операцію слід якнайшвидше, оскільки ортофосфорна кислота, що використовується як флюс, через 10-15 секунд утворює на поверхні з’єднуються елементів фосфатну плівку.

Рекомендації спеціалістів

Фахівці стверджують, що паяти вироби з нержавіючої сталі нескладно.

Головне – підібрати паяльник з необгораним жалом і дотримуватися кількох нескладних правил:

• Потужність інструменту має бути від 60 до 100 Вт. Нижчий або вищий температурний режим може зашкодити надійності шва.
• Краще використовувати олов’яні або свинцево-олов’яні дротики. Харчову сталь паяють лише оловом.
• Не можна використовувати каніфоль тому в якості флюсу зазвичай беруть ортофосфорну кислоту.
• Жало паяльника слід постійно очищати, а, при необхідності, заточувати.

Крім всього, не можна забувати про техніку безпеки, засоби індивідуального захисту та режим провітрювання.