Паяння алюмінію звичайним оловом

Якщо немає під рукою аргонодугового зварювання або спеціальних електродів, але паяти алюміній потрібно, можна обійтися і одним оловом. Вироби з алюмінію є найдоступнішими і найпоширенішими, тому їх часто доводиться ремонтувати своїми руками.

І хоча алюміній легко обробляється, паяти його непросто. Основна проблема, що виникає під час паяння алюмінію, це оксидна плівка на його поверхні. Розігрітий алюміній швидко остигає, що миттєво призводить до утворення окисів.

Тому в більшості випадків для паяння алюмінієвих виробів використовують активні флюси ртутні і змінні жала для паяльників. Однак якщо постаратися, то можна запаяти алюміній і звичайним оловом, за допомогою газового пальника, каніфолі та паяльника.

Підготовка алюмінію перед паянням

Для паяння алюмінієвих виробів потрібна висока температура набагато вище, ніж при паянні мідних. Тому найкращим варіантом тут буде використання газового пальника або достатньо потужного паяльника не менше ніж на 100 Вт. Особливо актуальною ця порада виявляється при паянні об’ємних алюмінієвих виробів.

Також знадобиться олово та каніфоль. Якщо є, то найкраще використовуватиме саморобний флюс із каніфолі на основі спирту. Перед паянням алюмінію деталі, що з’єднуються, потрібно правильно підготувати. Для цього місця паяння добре натираються цеглою або пісковиком.

Робиться це з метою, щоб камінь зняв оксидну плівку з поверхні алюмінію. При цьому пил, який утворюється в момент зачистки, прибирати не потрібно. Вона залишається на поверхні алюмінію для подальшого лудіння каніфоллю.

Паяння алюмінію звичайним оловом та каніфоллю

Після того як поверхні алюмінієвих виробів оброблені каменем, на них наноситься тонкий шар розігрітої каніфолі. Можна використовувати готову рідку каніфоль, а можна розтопити соснову за допомогою паяльника або газового пальника.

Далі процес паяння алюмінію мало чим відрізняється від паяння міді чи інших кольорових металів. Для цього береться паяльник і розігріте олово наноситься на місце спаювання деталей. Можна розігрівати олово пальником, потім втирати його жалом паяльника в алюміній.

Навіть рідке олово через особливості алюмінію не буде розтікатися на поверхні деталі. Тому беремо паяльник і ретельно втираємо олово у місце з’єднання. При цьому, як було сказано вище, через наявність пилу на поверхні алюмінію, руйнується оксидна плівка.

Після паяння даємо деталям охолонути, і перевіряємо з’єднання на міцність. І, як показує практика, спаяне з’єднання алюмінієвих виробів, таким чином, виявляється набагато міцнішим, ніж із міді.

Все це пояснюється тим, що температура плавлення міді набагато вища, ніж у алюмінію. Також алюміній має велику спроможність дифузії з іншими металами.

Це найбільш простий і доступний спосіб з’єднати дві деталі з алюмінію або “залатати” дірку. Він не вимагає будь-яких спеціальних засобів та зварювання. Цілком можливо, що спосіб виявиться цілком придатним для паяння деталей та інших кольорових металів.